Уявіть, що ви вперше сідаєте за кермо чи штурвал. Ви не можете діяти автоматично, вам потрібно обдумувати кожен рух. Це свідома діяльність. Так само і з вивченням мови: це як навчання на курсах чи за підручником. Ви свідомо запам’ятовуєте слова, їх значення, переклади, правила, і свідомо намагаєтесь застосувати їх.

А як відбувається засвоєння? Несвідомо. У своїй рідній мові ви дієте саме так: говорите правильно, не замислюючись про правила. Ви просто відчуваєте, що “це звучить правильно”, а “це — ні”. І зараз, дивлячись це відео, ви розумієте мене автоматично. Ви не перекладаєте слова в голові — просто інтуїтивно розумієте їх.

Спонтанно ми позіхаємо, коли бачимо, як позіхає хтось інший. Спонтанно ми посміхаємося бачучи маленьку дитину. Ви не намагаєтеся це робити цілеспрямовано.

Вивчаючи мову, ви свідомо вирішуєте вчити нові слова чи виконувати вправи. Засвоєння ж відбувається навіть тоді, коли ви не намагаєтеся. Наприклад, ви прокидаєтеся зранку, а у вас в голові фраза з фільму. Або ви хочете щось сказати, і ваш мозок сам “підказує”, як це зробити. Це відбувається спонтанно і в розслабленому стані.

Часто учні кажуть: “Мені здається, я нічого не роблю…” — хоча вони насправді працюють і досягають результатів. А відчуття, що ніби нічого не робиш, то через те, що засвоєння відбувається само, спонтанно.

Свідоме мислення — це, наприклад, помножити 32 на 215 чи скласти бізнес-план. Це важко, вимагає багато зусиль. А от коли ви помічаєте емоції на обличчях людей, вловлюєте радість чи втому в їх інтонаціях… це легко. Засвоєння мови працює так само: воно автоматичне. Ви бачите ситуацію, чуєте слова як частину ситуації, ваш мозок не може не шукати сенс в тих словах, і обовʼязково повʼязує слова і ситуацію. Легко і автоматично.

Природне засвоєння мови настільки просте і розслаблене, що через цю легкість виникає роздратування. У рідній мові ви звикли швидко розпізнавати слова і їх значення. В іноземній цього не відбувається так швидко, і вам здається, що ви “погано вчитеся”, “мало знаєте” чи “не здатні”. Тоді як проблема в тім, що ви вчите, дієте свідомо. Бо вчитися важко, а засвоювати легко.

Ви можете підняти руку і опустити її, можете припинити це відео… ви це контролюєте. Чи ви можете контролювати мовлення? Подумаємо разом: от ви хочете висловити думку, фокусуєте вашу увагу на ідеї, ваше несвідоме підказує якійсь спосіб цю ідею передати. Вам залишається лише відчути, чи вам підходить таке формулювання. Це нагадує чорний ящик. Як ваш мозок там собі формулює цю думку в слова… ви не знаєте. Тільки бачите, що туди входить і що виходить. Звісно, ви можете вивчити слова і правила, можете практикувати вживання слів, але це не значить, що ваш мозок за потреби згадає потрібні слова, і навряд чи згадає саме ті слова, які ви вчили. Саме тому вивчення тем і правил не завжди допомагає. Реальне спілкування непередбачуване, ви не знаєте які слова знадобляться за хвилину, які слова ви почуєте за секунду. Люди обирають вчити мову, бо це щось зрозуміле і підконтрольне. Це дає комфорт. Ви розумієте, що робите. Але це не допомагає, коли ви виходите за двері класу, в світ реального спілкування. Знання дають відчуття контролю. Досвід засвоєння дає справжню впевненість.

Скільки потрібно часу аби вивчити мову? Звичайний вчитель чесно скаже: роки. Сотні, тисячі годин над підручниками. Скільки часу треба аби освоїтися в новому місті чи звикнути жити з новою людиною чи освоїтися в новому колективі? Точно не роки. Знання здобуваються довго. Досвід, чуйка, відчуття… їх можна набути швидко. 
Одна жіночка, за декілька місяців іспанською як рідною говорила, бо обожнювала і дивилася серіал. Одного хлопця не могли по аудіозапису відрізнити від ізраїльтянина тоді як він з Гватемали, просто працював в єврейському ресторані в Лос-Анджелесі. Я сам пару тижнів слухав аудіокнигу і німецькою шпрехав аж гай шумів. Ось мій учень після місяця роботи думає англійською. Ось ще учениця заговорила красиво й автентично на робочих нарадах після місяця тренування.

Подумайте: в повсякденні ми передаємо більшість думок простими словами. Ось зараз я передаю вам нову для вас думку. Слова всі звичні, прості. Але думка нова. Чому ми можемо передати безкінечну кількість думок обмеженою кількістю слів? Я зараз творчо підбираю способи передати мою думку, закладаю думку в слова. Ви творчо здогадуєтеся про смисл цих моїх слів по ситуації. Спілкування — це пошук творчих рішень. Творіння може відбуватися лише в розслабленому стані. Ви по собі знаєте, що таке пробувати говорити, коли ви в стресі чи стурбовані. Мозок зайнятий виживанням, не творінням. Коли ви вчите мову, ви знаходитеся в стані свідомого контролю. В такому стані ваш мозок буде уникати творчості, уникати невизначеності. В засвоєнні мови невизначеність має викликати цікавість, а не тривогу. Тому вивчення вбиває здатність до мов.

Вчитися мові можна з підручниками, репетиторами, на курсах… Засвоювати там мову складно, бо там мова є ціллю: ви вчитеся аби вивчити мову. Треба її засвоювати, тобто користуватися мовою для чогось іншого, для своєї цілі. Для засвоєння в ідеалі потрібно бути оточеним друзями, які дбають і яким ви довіряєте. Тоді мова буде способом.

У вивченні ви говорите словами по правилам і виходить маса помилок в величезними зусиллями. У засвоєнні користуєтеся одразу готовими висловами і вони приходять в голову самі.

Свідоме, довільне вивчення блокує довіру до роботи несвідомого. Я впевнений: засвоєння відбувається НЕЗВАЖАЮЧИ на вивчення, не завдяки. Реально існують люди, які вчать слова і правила але все одно починають нормально говорити і розуміти на слух. Таке існує. Але цього не може бути ЗАВДЯКИ довільній діяльності свідомого розуму, це буває лише НЕЗВАЖАЮЧИ на такі перешкоди.


Рідну ви засвоїли. У вас не було вибору. Вивчена мова завжди буде ламаною, обмеженою, неавтентичною.

Запамʼятайте: якщо вам важко з мовою, ви ї вчите, не завоюєте. Аби віднайти в собі здібності, засвоювати іноземну легко, приємно, швидко й інтуїтивно, треба спостерігати за носіями мови і наслідувати їх приклад.